Чим телевізійний образ вівчарки відрізняється від реальності, що залежить від порідних особливостей, як підтримувати фізичне здоров’я собаки і тренувати її нервову систему — усе про те, як дресирувати німецьку вівчарку, розповідає експертка з поведінки домашніх тварин Оксана Галан.
Службові собаки з урівноваженим характером і гармонійною зовнішністю. Одна з найрозумніших порід, яка легко вчиться. Сміливі і вірні. Завжди готові скласти компанію. Зізнавайтеся, кого собі уявили? Так часто говорять про німецьких вівчарок. Однак чи це дійсно так і стереотипні характеристики залишаються актуальними досі?
Сформовані багатьма фільмами образи вівчарок міцно засіли у наших головах. Коли людина приводить додому цуценя, то вже подумки будує плани ідеального життя з ідеальним собакою з прекрасним характером і темпераментом сангвініка.
Однак варто враховувати, що абсолютно будь-яка порода зазнає змін кожних 20-30 років, в залежності від рівня її популярності. Німецька вівчарка, яку ми бачили у «К-9. Собача робота», вже геть не та, як ті, що зараз бігають на породному рингу національної виставки.
Аж ось ви вже з чотирилапим і букетом абсолютно раніше невластивих цій породі проблем. І починаєте допитувати Google щодо того, як правильно дресирувати німецьку вівчарку. Можливо, навіть починаєте виховувати за класикою, коли собака — це робітник, який має знати свою справу. Однак тварина не хоче знати, щось там охороняти, багато гавкає і надмірно збуджена. Це вже зовсім інший собака. Тож варто подумати про те, що й підходи час змінювати.
Фізичний розвиток, самоконтроль, профілактика тривожних станів — ось що передусім потрібно вам обом.
Працюємо з фізичним розвитком
Думаю, більшість власників погодяться, що опорно-руховий апарат — це не найсильніше місце сучасної німецької вівчарки. А хворобливі стани і постійний дискомфорт призводять до різних порушень поведінки.
Потрібно зміцнювати суглобно-зв’язковий апарат. Так ми інвестуємо не лише у здорового, але і у врівноваженого собаку. Тому дог-фітнес і плавання для цієї породи — обов’язкова програма.
Працюємо з самоконтролем
Якщо собака стає холериком, це означає, що її збудження надто сильне і швидке, а гальмування заслабке і повільне. На допомогу приходять різноманітні методики для розвитку самоконтролю. Нервова система, як і будь-яка інша система, тренується. До певного ступеня, звісно, але тренується.
Тому пропрацювавши цей спектр, ви побачите набагато керованішу тварину.
Профілактика тривожного стану
Самотність, гучні звуки, транспорт, забагато інших собак можуть перетворити ваше життя на постійну боротьбу. Улюбленець, який легко збуджується, може надмірно на все це реагувати. Це викликатиме негативну реакцію оточення. Для собаки це поганий досвід. Як наслідок, під час наступної зустрічі він реагуватиме на стимул ще сильніше. Тоді спрацьовує ефект снігової кулі.
Якщо ви помічаєте схожі реакції у своєї вівчарки — звертайтеся до спеціалістів з поведінки. Це той випадок, коли не варто відкладати.
Я знала німецьку вівчарку, для якої кожна прогулянка ставала битвою. Люди, машини, собаки — її збуджувало і дратувало абсолютно все. Щойно опинившись вдома, вона спиралася на двері. Тварина виглядала, як боєць, який повернувся з війни. Її виснажували прогулянки.
Чимало власників інших порід можуть сказати, що їх це також стосується. Звісно, є порідні особливості, але вони теж мінливі і не завжди очевидні для господаря одного собаки. Тому при бажанні виховати ідеального собаку, виховуйте насамперед собаку, який має свої, собачі, потреби. А вже потім — німецьку вівчарку.
