Як і у кожної людини, у чотирилапих є свої зони комфорту. Покидають їх улюбленці неохоче. Ба більше, стресують, коли хтось порушує їхній спокій. Сьогодні вчимося розпізнавати сигнали тіла собаки та дізнаємося, які ж дотики не подобаються нашим хвостатим найбільше. Розуміння мови тіла чотирилапих особливо допоможе усім комфортно перебувати в офісі, якщо йдеться про собаку, який ходить на роботу.

Спершу з'ясуймо, яка ж дистанція є комфортною для собаки.

Загалом існує три види:

  1. Індивідуальна дистанція. Якщо відміряти довжину одного корпусу собаки позаду нього та півтора корпуса собаки попереду і провести коло через крайні точки — це і буде індивідуальною дистанцію. На таку відстань улюбленці звикло підпускають знайомих людей та інших тварин.
  2. Дистанція втечі. У середньому це вдвічі більший радіус, аніж в колі індивідуальної дистанції. На такій відстані собака починає гавкати, якщо помічає проблему, відчуває дискомфорт чи небезпеку.
  3. Видова дистанція. Індивідуальна для кожного собаки, адже як і у людей, так і в улюбленців різна гострота зору. А саме ця дистанція є відстанню, з якої собака уже може відрізнити людину від інших істот.

Відтак, якщо чотирилапий з вами ще не знайомий, намагайтеся не «застрибувати» одразу в його індивідуальний простір. Це гарантовано спричинить стрес чи навіть викличе агресію. Пам’ятайте, що для успішного першого знайомства з чотирилапим найоптимальніше:

  • підійти на безпечну відстань, не меншу за межі індивідуальної дистанції собаки.
  • присісти, аби ви зрівнялися з твариною у зрості. Якщо стояти струнко, собака може сприйняти це як сигнал домінантності, немов ви «ставите себе над твариною».
  • простягнути собаці долоню та зачекати, доки чотирилапий сам підійде її понюхати. Так собака познайомиться з вашим запахом і вирішить, хоче він з вами комунікувати надалі чи ні.

Аби правильно зчитати емоції людини, ми звикли аналізувати її інтонацію, міміку та жести. З собакою можна чинити аналогічно. Для цього потрібно розуміти, за що відповідають різні ділянки тіла тварини.

Інформаційні зони

Очі. Собака ще на відстані може зрозуміти настрій партнера. Прямий погляд в очі для собак означає готовність до конфлікту. Краще його уникати.

Вуха і хвіст відображають стан собаки, тому дуже важливо вчитися їх розуміти.

Зона вивчення

Ніс і вібриси. Вібриси — це те, що ми звикли у тварин називати вусами. Вони розміщені не лише на мордочці тварини, а інколи і на лапах. Це найважливіші органи собаки. Через них тварина отримує інформацію про інших істот та увесь навколишній світ.

Зона знайомства

Для собаки раптовий контакт ззаду може викликати нерозуміння та агресію. Відтак варто підходити до улюбленця лише спереду. У цій зоні розміщені залози, отже запах тварини з цієї зони містить усю інформацію про неї. Саме через неї тварини знайомляться.

Зона виживання

Чи не найголовніша помилка усіх власників — це навчити свого улюбленця подавати усім лапу та обіймати його що є сил. Для собак шия та лапи — це зони виживання. Історично так склалося, що, аби здобич не втекла, хижак перегризає їй лапу чи шию. Відтак розуміння цих зон закладено у тварин підсвідомо.

Звісно, до дотиків господаря до цих зон чотирилапий може звикнути. Проте щоразу, коли незнайома людина просить дати лапу, або ж нехай і жартома хапає собаку за кінцівки, підсвідомість дає тварині сигнал самозбереження. Звісно ваш улюбленець може не реагувати агресивно щоразу, коли таке трапляється. Та одного дня чаша терпіння переповниться. Краще зайвий раз не подразнювати цих зон.

Зона вразливості

Ще один міф, що собака перевертається на спину, аби господар почухав живіт. У більшості випадків це не так. Собаки демонструють пахову ділянку для засвідчення довіри або для того, аби припинити конфлікт. Це свого роду сигнал «Я здаюсь». Якщо ваш собака часто демонструє живіт, зверніть увагу на ситуації, які цьому передують. Можливо ви підвищили голос чи зненацька захопили тварину в обійми. Ваш улюбленець може сприймати це як агресію та демонструвати пах як бажання припинити конфлікт.

Зона розслаблення

Якщо волієте попестити улюбленця, то найкраще це зробити у цій зоні. Собаки добре реагують на тактильний контакт у ділянці грудей та плечей.

Важкодоступна зона

Собаці складно дістати до зони попереку, аби вилизати чи почухати себе. Тому часто тварина сама підставляє цю зону для ласки. Не соромтеся, можете чухати, доки не набридне вам чи улюбленцю.

Позиція пліч-о-пліч

Якщо ваш собака стоїть чи йде з вами поруч, його живіт на одному рівні з вами — то це прояв партнерства. Тягнуть повідець ті собаки, які воліють виявити власну домінантність. Натомість позаду йдуть ті, що бояться свого господаря. Тренуйте зі своїм улюбленцем позицію партнерства, адже це прояв гуманності до вашого чотирилапого компаньона.

Бажаємо вам цілковитого порозуміння зі своїм собакою!