Про те, як почувається ваш улюбленець, говорить його мова тіла. Сьогодні вчимося розпізнавати сигнали кота. Спойлер: чимало з них ми майже завжди трактуємо неправильно.

Собака прив’язується до господаря. Натомість кіт — до місця, в якому живе. Та говорять зоопсихологи. Попри це, у кожній кішці живе хижак, і головний інстинкт не покидає їх ніколи.


Відстань від 2 до 6 метрів комфортна для цих тварин, аби розгледіти усе довкола. Це також діапазон для реагування на рухомі об'єкти. Якщо вам здається доброю ідеєю присісти з іншого боку ліжка, коли чотирилапий спить — ви помиляєтесь. Ви точно порушите його спокій :)

Аби правильно зчитати емоції людини, ми звикли аналізувати інтонацію, міміку і жести. З котом варто чинити аналогічно. Для цього з'ясуймо, за що відповідають окремі частини тіла тварини.

Інформаційні зони

Очі, ніс, вуха і хвіст дають повну картину про емоційний стан тварини. Тому дуже важливо навчитися це вловлювати.

Зона привітності

Кіт зовнішньою поверхнею хвоста обтирає предмети та «співрозмовників» під час вітання і коли перебуває у доброму гуморі. Найімовірніше, у цей момент він не заперечуватиме щодо тактильного контакту по спині.

Зона знайомства

Для кота, як і для собаки, раптовий контакт ззаду може викликати нерозуміння та агресію. Варто підходити до улюбленця лише спереду. У цій зоні розміщені залози. Запах тварини звідси містить усю інформацію про неї. Саме через цю зону чотирилапі знайомляться.

Зона маркування

Коли кіт обтирає цими зонами поверхні і партнерів, то позначає таким чином територію як свою або засвідчує власну приналежність до групи.

Зона «парктронік»

Забезпечена вібрисами, які допомагають коту розуміти габарити і відстані. Саме їх тварина використовує, аби орієнтуватися у просторі. У більшості котів вібриси розміщені не лише на мордочці, а й на лапах.

Партнерська зона

Місце, якого зрідка можуть торкатися лише довірені особи. Саме так — зрідка, а не тоді, коли господар цього забажає. Якщо під час тактильного контакту кіт починає гарчати, тікає або намагається вас вкусити чи подряпати, то ви обрали невдалий час для ніжності. Або ж взагалі не входите до довіреного кола. Коти прискіпливо ставляться до підбору контактних осіб. Інколи в одній сім’ї кішка може дозволяти пестити себе усім, окрім когось одного. Це нормально. Не потрібно створювати тварині дискомфорт небажаною увагою.

Це основні зони, через які ваш улюбленець стовідсотково демонструватиме небажання спілкуватися у конкретний момент.

Зона зброї першого типу — кігті

Дозволяють коту не лише полювати, а й захищатися.

Зона зброї другого типу — зуби

Кіт використовує їх лише після кігтів. Варто пам’ятати, що коли пухнастий щось бере до пащі, то йому фізіологічно дуже складно це виплюнути.

Соціальна зона

Цю зону улюбленці використовують, аби передати інформацію про свій стан. Демонстрація цієї зони не є закликом до господаря почухати тварині живіт.


Окрім візуальних ознак, не слід забувати і про звукові. Мурчання та нявкіт завжди викликає безліч дебатів серед науковців. Зміст цих сигналів достеменно не розгадали досі.

Основним у комунікації з чотирилапим є розуміння — тварина видає ці звуки, аби привернути до себе увагу. А от навіщо їй це, аналізуйте, виходячи з ситуації. Якщо улюбленець ходить по кухні, то ймовірно просить їсти. Якщо зустрічає вас нявчанням біля вхідних дверей, то радий бачити.

Слід пам'ятати, що якщо ваш тихий улюбленець раптово починає активно нявчати, або ж навпаки, зазвичай «балакучий» кіт затихає — це тривожний сигнал. Можливо, чотирилапий захворів, його щось турбує чи він переживає стрес з якихось причин.

Бажаємо вам цілковитого порозуміння зі своїм котом!